- краянин
- —————————————————————————————края́ниніменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
краянин — а, ч. Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк … Український тлумачний словник
краянин — (мешканець певного краю / країни стосовно іншого мешканця того ж краю / країни), земляк, співвітчизник, одноземець; одноплемінник, одноплемінець … Словник синонімів української мови
земляк — (уродженець однієї з ким н. місцини); краянин, одноземець … Словник синонімів української мови